Херсонська губернія — губернія на півдні європейської частини Російської імперії від 1802 до 1921 року (до 1802 року Миколаївська), одна з Новоросійських губерній на території сучасних України і Молдови. Адміністративний центр — місто Херсон.

Межувала на півночі з Полтавською, Київською і Подільською губерніями, на півдні губернія омивалась водами Чорного моря, та Дніпра та межувала з Таврійською губернією, на сході — з Таврійською і Катеринославською губерніями, на заході її кордон пролягав річкою Дністер з Бессарабською губернією.


Спочатку Херсонська губернія була розділена на чотири повіти: Єлисаветградський, Тираспольський, Ольвіопольський і Херсонський, з липня 1806 року на п'ять: Олександрійський, Єлисаветградський, Ольвіопольський, Тираспольський і Херсонський.


У 1825 році з частин Херсонського і Тираспольського повітів було створено Одеський повіт.
У 1828 році Ольвіопольський і Єлисаветградський повіти були скасовані і на їх основі створено Бобринецький повіт.


У 1834 році Тираспольський повіт був розділений на дві частини і створений новий Ананьївський повіт.



У 1865 році управління Бобринецького повіту перенесено до Єлисаветграда та повіт перейменовано в Єлисаветградський.


Станом на 1894 рік губернія поділялась на шість повітів.